У Сколково пройшла найбільша в Росії конференція з розвитку робототехніки. Журналістам показали новітніх роботів: наприклад, андроїда, керованого силою думки, що стежить робокамеру, робота для сканування труб і безліч інших. Покрасувалися на виставки і ретро-роботи з 70-х років минулого століття.
Захід пройшов в будівлі сколковского гіперкуби, викликавши великий ажіотаж. Що входять в будівлю вітала виставка вантажних роботів з минулого століття, яка повинна була підкреслити рівень сучасного розвитку техніки. Експонати були надані закритим на ремонт Політехнічним музеєм.
Крім натовпу студентів і журналістів, неодмінно присутніх на таких подіях, конференцію відвідало чимало політиків, інвесторів, а також російських і іноземних вчених, серед яких виявилися такі значні люди, як Стівен Дубівського, директор Лабораторії космічної та спеціальної робототехніки Массачусетського технологічного інституту, Янніс Дімеріс, професор Лабораторії людиноорієнтованого робототехніки Імперського коледжу Лондона, Джорджіо Метт, викладач Університету Генуї і багато інших.
Відкрив конференцію президент фонду «Сколково» Віктор Вексельберг. «Ми вважаємо вкрай необхідним підтримати розробки вітчизняних вчених у сфері робототехніки, і з наступного року фонд« Сколково »буде проводити щорічний всеросійський конкурс кращих робототехнічних проектів», — оголосив він. Щоб фінансово допомогти талановитим інженерам, Вексельберг пообіцяв суттєву грошову допомогу на створення робочих моделей. «Ми прийняли рішення про виділення частини грантових коштів на підтримку виготовлення дослідних зразків робототехніки, ми хотіли б, щоб у вас була можливість втілювати робочі моделі».
З напутнім словом учасникам конференції вийшли в ефір космонавти з МКС. Вони розповіли про те, як роботи корисні в космосі і висловили надію на швидкий розвиток в цій галузі. Особливий інтерес викликав виступ Дмитра Гришина, голови ради директорів Mail.Ru Group і засновника венчурного фонду Grishin Robotics. Гришин розповів слухачам про те, що майбутнє людства — в злитті віртуальної реальності з фізичними носіями.
«Основна особливість сучасного стану робототехніки в тому, що розвиток цієї галузі дуже схоже на час, коли починалася комп’ютерна революція. Ми давно спостерігаємо прогрес в області індустріальних роботів у великих компаніях, в основному для автоматизації виробництв. Вони дорогі і тому недоступні масовому покупцеві, зовсім як колись комп’ютери. Однак дешеві роботи, орієнтовані на широкий читацький загал, вже починають проникати в наше життя », — вважає він.
На думку Гришина, людську цивілізацію чекає черговий стрибок у розвитку. Пов’язано це з тим, що саме зараз накопичено повноцінний потенціал для втілення в життя недорогий і функціональної робототехніки. «В даний час почати створювати роботів може кожен», — оголосив аудиторії Гришин. В якості основних факторів доступності створення роботів Гришин виділив, насамперед, відсутність необхідності в надвеликих фінансових вливань.
За словами бізнесмена, компоненти для роботів за останні десятиліття дуже сильно впали в ціні (наприклад, модуль камери сьогодні можна купити всього за долар). Бум смартфонів підготував необхідну інфраструктуру для створення програмного забезпечення роботів і їх впровадження в життя. Більш того, поширення 3D-принтерів робить процес створення прототипів неймовірно легким і швидким, що сильно прискорює процес розробки. Але найголовніше — це азіатський аутсорсинг. «Якщо раніше ви хотіли зробити партію роботів, вам доводилося будувати завод, зараз же за розумні гроші збірку можна здійснити на існуючих потужностях в Китаї, Сінгапурі, Тайвані та в багатьох інших країнах», зазначив Гришин.
Гришин закликав присутніх в конференц-залі інвесторів почати розробку роботів вже зараз. Однак, на його думку, випускати потрібно виключно функціональних роботів, орієнтованих на ринок. «Перш, ніж почати розробку робота, задайте собі кілька питань. Яку проблему споживача вирішує створюваний робот? Чи готовий споживач платити за це? На даний момент оптимальна ціна робота — близько 60 тисяч рублів, це вартість хорошого ноутбука. Чим вище над цим порогом ви задираєте ціну, тим менше у вас шансів на окупність проекту і хороші продажі на масовому ринку ».
Після перерви на обід організатори запропонували учасникам конференції висловити свої ідеї для номінації на оголошений конкурс робототехніки Skolkovo Robotics Challenge. Для представлення кожної ідеї виділялося близько трьох хвилин. Протягом цього часу виступаючим треба було переконати аудиторію у важливості проектів, які вони пропонують розробити. Учасники пропонували зробити упор на використання роботів в сільському господарстві, розробку керованих мозком медичних маніпуляторів і «соціальних» роботів, які повинні спілкуватися з людьми і виконувати функції їх помічників.
Особливий інтерес представляє виставка роботів, що проходила на другому поверсі гіперкуби. Більшість представлених проектів є студентськими та, як наслідок, малобюджетними. Незважаючи на це, багато хто з них оригінальні і функціональні. Тут і крихітний літаючий роботизований розвідник, призначений для допомоги МНС, і абсолютно даремні танцюючі роботи, які, нехай і не потрапляють в такт і навіть падають під час рухів, але все ж розважають публіку. Викликає посмішку і робот, який уміє балансувати на кулі.
Інтересу заслуговує робот-інспектор, призначений для перевірки труб. Творці вважають своє дітище знахідкою для великих трубопроводів. Пристрій здатний швидко і ефективно переміщатися по трубах, скануючи їх стан, щоб відшукати місця, в яких можлива протікання. Також варто відзначити автоматичну систему наведення камери для зйомки об’єктів з літаків — робот вибирає для себе якусь мету і невпинно стежить за нею, як би вона не переміщалася і як би сильно не змінювалося становище в просторі самого робота.
А ось і робот для спілкування — асистент для зайнятих і товариш для одиноких. Принцип роботи досить простий, нагадує «яблучну» Siri, зате кумедна антропоморфность викликає прихильність до цієї дорогої іграшки.
Із загальної маси виділяється створений в МГУ робот, керований силою думки. Голова оператора змащується електропровідним складом, і на неї одягається спеціальна шапочка, яка реєструє електричні сигнали. Після довгої настройки робота під мозкову діяльність, користувач може спеціальними мозковими командами змусити механічне створення встати, сісти, посувати руками і ногами. Правда, точність такого управління невелика, для нього потрібна довга тренування. Навіть після тривалої практики робот далеко не завжди розуміє команди правильно. Проте, перспектива проекту захоплює.
Розробники іншого проекту навчили свою систему за допомогою спеціального алгоритму відрізняти чоловіків від жінок (нехай і небезошібочно). Досить встати перед камерою і, якщо ви чоловічої статі, робот обведе ваше зображення синьої рамочкою, а якщо жіночого — червоною. Крім того, за допомогою цієї системи можна дуже швидко оцифрувати будь-яка особа і використовувати його в Інтернеті. У перспективі цей метод може викликати справжній мережевий бум. Наприклад, зовнішність персонажів в онлайн-іграх зможе відповідати зовнішності гравця, також дана технологія стане в нагоді для онлайн-спілкування, мережевого шопінгу та інших областей.
А це — співведучий конференції. Ретро-робот з далеких 70-х:
Залишається тільки сподіватися на те, що майбутнє вітчизняної робототехніки дійсно райдужне. Анонсований Вексельбергом щорічний конкурс зможе подстігнуть розвиток даної індустрії і скоротити відставання Росії від інших країн, яке в даний момент дуже велике. На конференції була наведена статистика щодо поширення роботів на 10 000 населення. Якщо в Японії цей показник понад 350 робоедініц, в Китаї — близько 30, то в Росії на 10 000 осіб припадає всього один робот. За допомогою конкурсу Сколково сподівається не тільки підстьобнути вітчизняних розробників до створення нових моделей, а й популяризувати робототехніку серед споживачів.